розквіт життя

1. n

1) ж. ім'я Мей (зменш. від Margaret, Mary)

2) травень

3) (тж m.) розквіт, весна, молодість, найкраща пора (життя)

4) (т.) квітка глоду

5) розваги, ігри в день Першого травня

6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)

7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)

8) поет. діва

2. v (m.)

1) святкувати Перше травня

2) збирати квіти навесні

* * *

1) травень

2) піднес. (тж. may) розквіт, молодість, весна, краща пора ( життя)

3) (may) квітка глоду

4) розваги, ігри в день Першого травня

5) тж.; pl травневі іспити (у Кембриджі; тж. May examination)

6) pl веслові перегони (у Кембриджі- наприкінці травня- на початку червня; тж. May races)

1. n

1) ж. ім'я Мей (зменш. від Margaret, Mary)

2) травень

3) (тж m.) розквіт, весна, молодість, найкраща пора (життя)

4) (т.) квітка глоду

5) розваги, ігри в день Першого травня

6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)

7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)

8) поет. діва

2. v (m.)

1) святкувати Перше травня

2) збирати квіти навесні

* * *

1) святкувати Перше травня

2) збирати квіти навесні

виражає ( might)

1) без частки to припущення, імовірність, можливість

2) у питальних реченнях- прохання

3) повинність, обов'язковість (у тексті закону, статуту)

4) у сполученнях

5) як допоміжне дієслово вживається для утворення умовного способ.

1) зелень, зелений колір

2) зелена рослинність; зелене листя

3) перен. свіжість (почуттів); пора розквіту; розквіт (життя тощо)

4) pl зелень, городина

* * *

1) зелень, зелений колір; the perennіal verdure of the cypress вічнозелене убрання кипариса; laurels of eternal verdure нев’янучі лаври; зелена рослинність; (зелене) листя; velvet verdure оксамитовий луг, бархатиста трава

2) свіжість ( почуттів); пора цвітіння, розквіт ( сил)

1. n

1) геогр. меридіан

2) астр. зеніт

3) полудень

4) перен. апогей, зеніт, найвища точка; розквіт (життя)

2. adj

1) найвищий, кульмінаційний; що перебуває в зеніті

2) полуденний

1) день

2) робочий день

3) певний день, певне число; календарна дата

4) доба, двадцять чотири години

5) денний час

6) ера, епоха, час

7) період, строк, пора

8) звич. pl дні життя

9) пора, час (розквіту тощо)

* * *

1) день

2) день, доба

3) вирішальний день; битва, бій

4) часто pl час, ера, епоха

5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора

6) пора розквіту, процвітання

7) гeoл. денний шар, денна поверхня

8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день

1. n

1) раптовий приплив, потік (води)

2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)

3) поет. заграва

4) порив, поривання (почуттів)

5) збудження, захоплення

6) приступ (кашлю)

1) буйний ріст (зелені тощо)

8) молода поросль

9) розквіт; приплив сил (енергії)

10) паросток, пагін

11) сполоханий табун птахів

12) карти однієї масті (на руках)

2. adj

1) повний (по вінця)

2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний

3) багатий (на щось)

4) щедрий, марнотратний (with)

5) прямий, рішучий, певний

6) тех. що перебуває на одному рівні

7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень

8) що має карти однієї масті

3. v

1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися

2) примусити червоніти (запашіти)

3) збуджувати, запалювати

4) раптово политися (ринути); литися

5) приливати (про кров)

6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути

7) змивати

8) вирівнювати; заповнювати урівень

9) давати паростки (пагони)

10) сприяти ростові

11) полохати, лякати (дичину)

12) злітати; пурхати

* * *

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1) повернення до життя; оживлення

2) відродження; пробудження; розквіт

* * *

1) повернення до життя, оживлення

2) відродження, пробудження, розквіт

ЕВТАНАЗІЯ, ейтаназія ( від грецьк. εύ - добре; υάνατοζ - смерть) - вихідний термін для однієї з найдавніших проблем філософії, медичної деонтології і практичної етики. В рамках античної філософії проблему Е. насамперед пов'язували із питанням про добровільне самогубство. Стоїки вважали, що для мудреця жити відповідно до законів природи - означає бути здатним своєчасно відмовитися від життя, навіть у розквіті сил. Проте вони стверджували, що "прекрасним і розумним" (тобто Е.) може бути тільки таке самогубство, в якому наявна певна міра, або гармонія (між вчинком і скрутою обставин). Епікурейці також вважали заподіяння Е. необхідним елементом гармонії життя: прекрасним є життя, в якому існує можливість піти у небуття, коли реальність перестає приносити насолоду. Історія філософської і релігійно-богословської думки репрезентує широкий спектр підходів - від визнання самогубства злочином до проголошення необхідності самогубства лише за певних обставин. У сучасній біоетиці і медицині під Е. розуміють сприяння безболісному позбавленню життя безнадійно хворих (у т.ч. за їхнім власним бажанням). Головний аргумент, який висувають прихильники Е., полягає в тому, що життя можна вважати благом і цінністю тільки за умов, коли в цілому задоволення і насолода переважають над стражданнями і випробуваннями. З огляду на концепцію прав людини, людина має право розпоряджатися власним тілом і життям (отже, право одноосібно вирішувати питання про Е.). Проте очевидним залишається факт, що практичні аспекти використання права людини на Е. потребують ретельного правового опрацювання.

1. n

1) початок, початковий період

2) розквіт, найкращий час

3) поет. весна; початок

4) найкраща частина (чогось)

5) церк. утреня

6) муз. прима, основний тон

7) спорт. перша позиція (у фехтуванні)

8) мат. просте число

2. adj

1) початковий

2) первісний, вихідний; первинний

3) простий, нескладовий

4) головний, найважливіший, перший

5) чудовий, відмінний, першокласний, найкращий

3. v

1) повторюватися через короткі інтервали (про приплив і відплив)

2) підрізувати (дерева)

3) вистрибувати з води (про рибу)

4) запалювати

5) тех. заправляти (двигун); заливати перед пуском (насос)

6) вставляти запал

7) напоїти, нагодувати досхочу

8) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; муштрувати

9) ґрунтувати

* * *

1) початок, початковий період; пoeт. весна ( the prime of the year); розквіт, кращий час

2) краща частина ( чого-небудь)

3) цepк. заутреня ( у католиків); світанок

4) мyз. прима; основний тон

5) мaт.; cкop. вiд prime number [див. prime2 2]; прим, знак штриха (')

6) фехт. прим-позиція, перша позиція

7) = primero

1) первісний

2) простий, нескладений

3) головний, найважливіший; перший, основний

4) чудовий, відмінний, першокласний, кращої якості

1) вiйcьк. запалювати; вставляти запал або детонатор; заряджати ( міну); icт. запалювати порохом

2) тex. заправляти ( двигун); підкачувати паливо ( у карбюратор); заливати ( насос) перед пуском; наповнювати водою ( котел)

3) напоїти, нагодувати досита

4) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; натаскувати

5) cпeц. ґрунтувати; робити первинну обробку ( дорожнього покриття) в'яжучим матеріалом

6) піддавати ( тварину) первинній дії антигену

7) бioxiм. служити затравкою

8) тex. відносити вологу паром

9) мaт. позначати знаком штриха (')

1) відроджуватися, воскресати, повертатися до життя; пробуджуватися; розквітати

2) відроджувати; воскрешати, повертати до життя, оживляти; пробуджувати

3) опритомнювати

4) приводити до пам'яті

5) відновлювати сили; знову ставати мужнім

6) надавати (сил, мужності тощо)

7) знову набувати чинності (про закон тощо)

8) знову вводити в дію, поновлювати, відновлювати

9) реставрувати (режим)

10) оновлювати, реставрувати (одяг тощо)

11) хім. реактивувати

* * *

1) відроджуватися, воскресати; пробуджуватися; розцвітати; відроджувати, пожвавлювати; воскрешати; пробуджувати

2) повертатися до життя; повертати до життя, воскрешати; реанімувати

3) приходити до тями; опритомніти; приводити до тями

4) відновлюватися; знову підноситися духом; додавати бадьорості, відновлювати сили

5) знову набувати чинності ( про закон); знову вводити в силу, в дію; відновлювати, поновлювати

6) реставрувати ( режим); обновляти, реставрувати ( одяг)

7) xiм. реактивувати

1) день

2) день, доба

3) вирішальний день; битва, бій

4) часто pl час, ера, епоха

5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора

6) пора розквіту, процвітання

7) гeoл. денний шар, денна поверхня

8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день

РЕАЛІЗМ у мистецтві - зображення мовою мистецтва навколишнього світу, реальних сторін життя людини та суспільства. Досить широке коло визначень характеризує прояви реалізму у мистецтві - достовірність, правдоподібність, художня правда, художній метод та ін Р. озрізняють реалізм як тенденцію, що є невід'ємною частиною багатьох напрямів і течій мистецтва, за винятком деяких, які з'явилися на поч. XX ст., а також реалізм як художній метод. Згідно з останнім, реальна соціальна дійсність відтворюється, по-перше, в усіх її суперечностях і, по-друге - у відповідності з естетичним ідеалом митця; як наслідок, реалістично відображена дійсність набуває рис належного, необхідного для суспільного прогресу. Історія становлення реалістичних тенденцій у мистецтві співпадає з історією розвитку самого мистецтва. Кожний її етап позначений певного специфікою у відображенні дійсності - від примітивних зображень стародавнього світу, грубої предметності періоду варварства до творів античної Греції, що стали класичними зразками довершених реалістичних форм. Подальший злет реалістичних тенденцій у мистецтві пов'язаний з добою Відродження В. ід цієї ж доби починається становлення Р. у м. як художнього методу. Пройшовши ряд історичних етапів розвитку, найвищого розквіту він набуває в XIX ст. У творчості представників різних видів мистецтва розгорталося життя людини в суспільстві в усьому розмаїтті його проявів та суперечностей. Цей етап становлення Р. як художнього методу отримав назву критичного реалізму. Найвиразніше він проявився в літературі. На відміну від попередніх етапів розвитку реалізму як художнього методу, він характеризується загостреною увагою до соціальної несправедливості та суперечностей суспільного життя. Подальший розвиток реалізму як художнього методу позначений значними суперечностями, які пов'язані зі складнощами соціально-історичного розвитку, що визначали шлях людства у XX ст. Як художній метод реалізм зберіг і розвинув свої позиції у СРСР, отримавши назву соціалістичного реалізму. В той же час на Заході стан мистецтва був позначений становленням і розвитком цілої низки течій і напрямів, яких об'єднує заперечення реалізму як художнього методу пізнання дійсності.

1. n

1) полудень, південь

2) перен. зеніт, апогей; розквіт

3) поет. північ, полуніч (тж the noon of night)

2. v амер., розм.

робити перерву (привал, спочинок)

* * *

1) полудень; зеніт, апогей; розквіт ( high noon)

2) пoeт. північ ( the noon of night)

3) пpикм. полуденний; aмep. обідній ( про перерву)

1) відродження

2) повернення до життя

3) відновлення сил

4) пробудження; пожвавлення

5) поява, відновлення (фільму); юр. відновлення (договору)

6) рел. відродження віри

7) рел. зібрання членів секти

* * *

1) відродження

2) повернення до життя; відновлення сил

3) пробудження

4) поява знову; поновлення (п'єси, фільму)

5) юp. поновлення (договору, судового рішення)

6) peл. відродження віри; зібрання членів секти "відродженців" ( revival meeting)

Лосєв, Олексій Федорович (1893, Новочеркаськ - 1988) - рос. філософ, мовознавець, дослідник класичної філології та античної культури. Закінчив історико-філологічний ф-т Московського ун-ту (1915). В 20-ті рр. вийшли друком вагомі дослідження Л. з філософії міфу, імені, числа та символу. В цих працях автор дав оригінальний філософський синтез християнського неоплатонізму, діалектики та феноменології Гуссерля, що дозволило йому побудувати цілісну систему "діалектичного апофатизму", щільно пов'язану з метафізикою символу і міфу С. имволізм Л. розуміє як філософськоейдетичне вчення про такі духовні феномени, які існують в "твердих обрисах апофатичної сутності", де ідеальна (божественна) основа світу проявляє себе, світиться в смислових феноменах духовної культури людини - в символах, міфах, слові, мистецтві. Л. поєднує філософське бачення світу з естетико-символічним, а міфологію - з практикою і культурою певної людської спільноти С. аме такий філософський підхід до осмислення світу і культури дозволив Л. побудувати філософське вчення про античний Космос як гармонійне поєднання ідеального і матеріального начал в структурі сущого, де найвищий прояв цієї гармонії втілюється в античному ідеалі довершеності Космосу і краси людського тіла. Ці ранні розробки утворили підмурівок цілої низки фундаментальних праць Л., написаних протягом 50 - 80-х рр. Л. досліджує історію розвитку античної культури як особливої духовно-історичної цілісності, де гармонійно поєднувались ідеали краси людського тіла з довершеністю космосу, з моральними основами людського життя. Л. досліджує цей процес від розквіту давньогрецьк. культури (V ст. до н. е.) до остаточного занепаду античного світу (V ст. н. е.); у полі його зору поява нової християнської культури, що створює новий тип моралі, нові естетичні цінності й ідеали, де головним є не гармонія і краса людського тіла, а моральна і духовна досконалість людської особи, яка шукає свій ідеал в "Граді Божому". За свої філософські погляди Л. був репресований більшовицьким режимом і в 1930 - 1933 рр. перебував у таборах радянського ГУЛАГу. Багатотомна панорама розвитку античної культури, яку окреслив Л., розкриває його феноменальну обізнаність з давньогрецьк. і лат. пам'ятками писемності, творами античного епосу і драми, риторики, історичними дослідженнями, пам'ятками образотворчого мистецтва, скульптури та ін. В останні роки свого життя Л. видав декілька праць, присвячених творчості В. Соловйова, з яким його пов'язували як спільні філософські вподобання (Платон, неоплатонізм, Гегель, Шеллінг та ін.), так і деякі споріднені мотиви і теми філософських досліджень (всеєдність світу, софійність пізнання, онтологічне розуміння краси, мистецтва, добра, істини та ін.). Л. автор праць з проблем культури європейського Середньовіччя, Відродження та Романтизму; дослідник творчості Платона і неоплатонізму; перекладач творів Кузанського, Платона, Прокла та ін.

[br]

Осн. тв.: "Античний космос і сучасна наука" (1927); "Філософія імені" (1927); "Діалектика художньої форми" (1927); "Нариси античного символізму і міфології". Т. 1. (1930); "Діалектика міфу" (1930); "Історія античної естетики". У 8 т. (1963 - 1994); "Володимир Соловйов і його доба" (1990).

Острозький Клірик (?-?) - укр. письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч. Про життя О.К. майже нічого невідомо. Невідомим залишається і його справжнє ім'я. Існує гіпотеза (Мицько), що О.К. - це острозький протопоп Ігнатій Наливайко. О.К. є автором двох полемічних творів. Ці твори свідчать про непересічний літературний хист автора, про глибину і гостроту його думки. М. Смотрицький, зокрема, оцінював його нарівні із С. Зизанієм та Філалетом З. а філософськими поглядами О.К. був православним християнським неоплатоніком, у творах якого, однак, елементи містики співіснують з ренесансно-гуманістичними ідеями. Так, виходячи з концепції християнського неоплатонізму, він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність стосовно світу, розділяє людину на "внутрішню" і "зовнішню", підносить у ній духовний розум і вважає, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання і містичне осяяння. Звідси заперечення "зовнішньої" - античної і схоластичної вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки в собі Бога виводять О.К. не на утвердження аскетичного способу життя у монастирській келії, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному житті завдяки розвитку закладеного в неї Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Сковорода у вченні про "сродну" працю. Свої здібності людина, на думку О.К., повинна використовувати для спільного блага, для боротьби за релігійні права та культурний розквіт свого народу.

[br]

Осн. тв.: "Исторія о листрикийском, то єсть, о разбойническомь Ферарскомь або Флоренскомь синоде в коротці правдиве списаная"; "Отпись на листЇ в БозЇ велебного отца Ипатія, володимерского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводьі Киевского - о залецанью и прехваленью восточнои церкви з заходньїм костелом ун^и або згодьі в року 1598 писаньїй".

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1) травень

2) піднес. (тж. may) розквіт, молодість, весна, краща пора ( життя)

3) (may) квітка глоду

4) розваги, ігри в день Першого травня

5) тж.; pl травневі іспити (у Кембриджі; тж. May examination)

6) pl веслові перегони (у Кембриджі- наприкінці травня- на початку червня; тж. May races)

1) відродження

2) повернення до життя; відновлення сил

3) пробудження

4) поява знову; поновлення (п'єси, фільму)

5) юp. поновлення (договору, судового рішення)

6) peл. відродження віри; зібрання членів секти "відродженців" ( revival meeting)

1) повернення до життя, оживлення

2) відродження, пробудження, розквіт